Отож, ми вирішили зробити добірку найцікавіших екранізацій світового дитліту, які чудово доповнять прочитані історії свіжими сенсами й, можливо, спонукатимуть перечитати улюблені книжки.

«Матильда»

    Позаяк “Матильду” Роальда Дала можна сміливо назвати однією з найпопулярніших книжок про читання у світі, саме з її екранізації і почнімо нашу добірку. Певна річ, що, як і будь-яка голівудська екранізація, фільм Дені ДеВіто відрізняється від книжки надміром екшену, пласкішими персонажами та солодкавішим хепі-ендом, але, загалом, центральний сюжет повісті у кіноверсії лишився незмінним і розповідає про те, як маленькій Матильді (Мара Вілсон), попри усі негаразди, вдалося змінити світ на краще. Так-так, їй не пощастило народитися у сім’ї вульгарних, марнославних, не дуже тямущих і не дуже, м’яко кажучи, люблячих батьків – містера та місіс Вормвудів (Дені ДеВіто та Реа Перлман). Їй не пощастило з братом, страшенно схожим із Дадлі Дурслем. Не пощастило з міс Транчбул (Пем Ферріс) – злою, жорстокою і грубою директоркою школи, яка понад усе у світі ненавидить дітей. Але, коли на твоєму озброєнні геніальний розум, сотні прочитаних книг, надзвичайні здібності і найкраща в цілому світі вчителька – міс Гані (Ембет Девідс), усе це – дрібниці.

    Незважаючи на те, що екранізації “Матильди” скоро виповниться 20 років, вона й досі видається актуальною, цікавою й дотепною. Ба більше, саме у гіперболізованій та спарадійованій атмосфері  90-х – чарівність усієї кінострічки.

«Гаррі Поттер і Філософський камінь»

    Немає нічого приємнішого за перегляд екранізації першої книги про Гаррі Поттера. Такий омріяний і несподіваний лист із Гоґвортсу, перше знайомство славнозвісного хлопчика зі шрамом із майбутніми найкращими друзями та магічним світом, сортувальний капелюх, шоколадні жабки, загадки й лише початок історії протистояння Волдеморту…

«Мандрівний замок Хаула»

    Якщо рецензія Марії Рідкоус усе ще не спонукала вас прочитати «Мандрівний замок Хаула» Діани Вінн Джонс, то побачити створений за мотивами цієї повісті повнометражний анімаційний фільм Хаяо Міядзакі ви просто зобов’язані. Сюжет фільму – це усе ще розповідь про 19-річну Софі, ув’язнену Відьмою з Пустища в тілі старезної бабусі, і норовливого чарівника Хаула з його вогняним демоном Кальцифером. Одначе, у версії Міядзакі зовсім інші акценти, інші персонажі й інші сенси.

    Старанно промальовані деталі, несподіваний сюжет, легка іронія і чудовий музичний супровід дозволять зануритися у фантастичний світ фільму “Мандрівний замок Хаула” з перших хвилин перегляду. Оскільки усі події розгортаються у світі, де майже не існує межі між добром і злом, силою і слабкістю, реальністю та вигадкою, на глядачів очікує справді цікава подорож і купа загадок. Загадок, які обов’язково сподобається розгадувати разом з героями аніме і дітям, і батькам.

«Чарлі і шоколадна фабрика»

     Фільм Тіма Бартона – це вже друга за рахунком екранізація повісті “Чарлі і шоколадна фабрика” Роальда Дала (перша відбулася в 1971 році – фільм “Віллі Вонка і Шоколадна фабрика” із Джином Вайлдером в головній ролі), казкової розповіді про ексцентричного шоколадного магната Віллі Вонку і п’ятьох щасливців, які знайшли у плитках шоколаду золоті квитки й виграли екскурсію його легендарною фабрикою.

    Якщо коротко, то “Чарлі і шоколадна фабрика” – це повчальна історія про чесність, доброту і скромність, про важливість родини й розуміння у ній, про заповітні мрії і їх здійснення, про щастя і шоколад, багато-багато шоколаду.

    Родзинкою екранізації Тіма Бартона стали дивовижні спецефекти і гра акторів: народженого грати божевільних героїв дитячих книжок Джонні Деппа (Віллі Вонка), малого й талановитого Фредді Гаймора – Чарлі Бакет, епатажноїГелени Бонем Картер – пані Бакет, Крістофера Лі – батько Віллі Вонки, Анни Софії Робб – Віолетта Бореґард, та інших.

     І, хоч Бартон місцями дещо зажорстокий у сатиричному зображенні брехливих, лицемірних й егоїстичних “суперників” Чарлі (а як інакше довести глядачам, що скромне добро завжди перемагає зло?), на що, буває, нарікають батьки, фільм вартий перегляду.

«Хранитель часу»

     Як і книга Браяна Сельзніка, фільм Мартіна Скорсезе – це фантастична історія про справжню магію: магію годинникових механізмів, магію кіно і магію як таку. Усі події відбуваються в Парижі початку 1930-х років. Дванадцятирічний сирота на ім’я Х’юґо Кабре буквально живе на вокзалі, позаяк після смерті тата хлопчину забрав до себе дядько, який відповідав за роботу вокзального годинника. Вокзальне життя Х’юґо повністю оповите таємницями, позаяк, щоби вижити, хлопчині доводиться постійно переховуватися. Оскільки дядько Х’юґо постійно п’є, хлопчина змушений потай від усіх працівників вокзалу виконувати його роботу й стежити за роботою годинника.

     Намагаючись лишитися непомітним й повсякчас тікаючи від вокзального охоронця, хлопчина краде: у пасажирів цупить їжу, а у маленькій вокзальній крамниці – різноманітні деталі. Останні потрібні для того, щоби полагодити загадковий автоматон. Розкрити таємницю автоматона – найбільша мрія Х’юґо, адже цей механізм – єдине, що лишилося в хлопчика від батька-годиникаря. Несподівано загадка автоматона починає розкриватися саме тоді, коли власник магазину ловить Х’юґо на крадіжці. І це не дивно, адже цим власником виявляється сам Жорж Мельєс.

«Кораліна в Країні Кошмарів»

    Старий вікторіанський маєток, екстраординарні та трохи божевільні сусіди, домовласниця, яка не дозволяє мешканцям-орендарям привозити з собою дітей, бо вірить, що будинок “викрав” її сестру-близнючку, набридлилвий 11-річний хлопчина, який постійно набивається у друзі, завжди заклопотані батьки, і дівчинка, яка не боїться нічого і нікого, – ідеальний основа для захопливої фантастичної подорожі.

    В основі мультиплікайційного фільму Генрі Селіка “Кораліна” (в укр. прокаті «Кораліна в Країні Кошмарів») сюжет однойменної повісті Ніла Ґеймана – історії абсолютно звичайної дівчинки Кораліни Джонс. Одного дня, у будинку, до якого нещодавно переїхала її родина, Кораліна знаходить потайні двері, що ведуть до Іншого світу. Світу, на перший погляд, схожого на звичайний. Але кращого. З кращими батьками, сусідами, друзями, розвагами. Щоправда, є у цьому світі одна сумнівна риса. У всіх його мешканці ґудзики замість очей. З часом, Кораліна розуміє: її Країна Див приховує загрозу для неї і її справжньої родини.

     Звісно, що з книжкою фільм змагатися не може. Проте чудова льялькова анімація, неперевершена міміка персонажів і моторошні пейзажі навряд залишать когось байдужим. Тим паче, що за версією Американського інституту кіномистецтв (AFI) «Кораліна в Країні Жахів» — найкращий фільм 2009 року.

«Незрівнянний містер Лис»

     Ви, певне, вже зрозуміли, що творчість Роальда Дала режисери просто обожнюють. Цього разу мова про екранізацію “Незрівнянного пана Лиса” – повісті про родину лисів, яку готуються знищити троє втомлених від нашесть хитрого звіра фермерів. У фільмі Веса Андерсона центральною проблемою усієї цієї історії стає внутрішня боротьба незрівнянного пана Лиса з власною “лисячою” натурою, а сюжет зосереджується не так на протистоянні фермерів і диких тварин, як на відносинах у родині лисів: між чоловіком і дружиною, між батьками та сином, між сином та племінником пана Лиса Крістофферсоном.

     Версія Веса Андерсона вишукана, дотепна, іронічна й авантюрна. Увесь фільм витримано у жовто-коричневій гаммі, побут продумано до найменших дрібниць, а на героях – елегантні костюми й сукні, ніби викрадені з чиєїсь шафи у 60-х чи 70-х роках минулого століття (саме у цей час було написано й опубліковано повість). І, можливо, батькам мультфільм сподобається трохи більше, ніж дітям, я із радістю рекомендуватиму його для сімейного перегляду. До того ж у своєму першому мультфільмі Вес Андерсона не зрадив своєму чудернацькому стилю, а головних героїв “зіграли” такі звичні для його фільмів Джордж Клуні (пан Лис), Джейсон Шварцман (Еш) і Білл Мюррей (пан Беджер).

«Як приборкати дракона»

    Що робити, коли твоєму племені не дають спокою вороги, а тато – могутній вождь вікінгів – вимагає від тебе бути тим, ким ти бути не хочеш? Що робити, коли ці вороги – справжні дракони, які живуть по-сусідству? Що робити, коли один із них став твоїм другом? І що, врешті решт, робити, коли твій тато готується розв’язати війну, аби винищити геть усіх драконів? Відповіді на ці питання і намагається знайти Гикавка – головний герой анімаційного фільму «Як приборкати дракона».

    Знятий за мотивами однойменної серії книг Кресіди Ковел, фільм Кріса Сандерса і Діна Деблуа (раніше вони разом працювали над мультфільмами «Ліло і Стіч» і «Мулан») складно назвати серйозною й глибокою роботою. Впадає в око, що візуальній складовій та ефектності уваги приділяли значно більше, ніж розробці характерів персонажів та самому сюжету. Поза тим, особливо скаржитися не доводиться. Простий, зрозумілий, емоційний і красивий фільм чудово розкриває тему справжньої дружби, вчить уважніше ставитися до близьких і поважати інших/Інших.

     Додаткова приємність цієї стрічки полягає у тому, що вона має продовження: у 2014 році вийшов сиквел — «Як приборкати дракона 2», а на 2017 рік заплановано випуск третьої, заключної частини, трилогії.

 «Паддінгтон»

     Ведмежа Паддінгтон — зовсім не родич Вінні-Пуха, а емігрант із далекого «дрімучого» Перу, життя в якому стало неможливим через масове винищення лісу. На одній зі станцій Лондонського вокзалу ведмідь, вихований тітонькою Люсі як справжнісінький джентльмен, випадково знайомиться з родиною Браунів, які вирішують дати ведмедю-нелегалу притулок і, власне, дарують йому нове ім’я — «Будемо звати тебе Паддінгтон, тому що ми знайшли тебе на Паддінгтонському вокзалі».

     Оскільки у цивілізованому світі Паддінгтон є новачком (та ще й ведмедем!), більшість його пригод — це курйози, що трапляються через незнання тих чи інших правил, загальновідомих фактів та норм. Утім, найбільшим випробуванням для Паддінгтона стає пані Міллісент – зла таксидермістка, яка тільки й мріє, щоби зробити з бідолахи опудало для музею…

«Великий Дружній Велетень»

    Історія про Великого Дружнього Велетня — це, поза усіма сумнівами, історія про самого Роальда Дала — єдиного доброго й баламутного Велетня у Країні Велетнів, який вмів чути таємне шепотіння світу й щоночі приносив дітям чарівні сни.

    У центрі сюжету фантастична дружба між ВДВ та дівчинкою з лондонського сиротинцю на ім’я Софі. Саме завдяки маленькій Софі ВДВ наважується повстати проти своїх гидких і кровожерних одноплеменців, аби врятувати безліч дітей з усього світу від смерті… Як? Звісно, що не без допомоги Її Величності, армії та чарівним снам.

«Лемонi Снiкет: Тридцять три нещастя»

    В основі знятої за мотивами серії книжок Лемоні Снікета “13 придибенцій” стрічки лежить доволі банальна історія про трьох сиріт та злого опікуна. Після загадкової пожежі у Вайолетт, Клауса і маленького Сонечка залишається тільки дядько – дивакуватий Граф Олаф, роль якого чудово зіграв Джим Керрі. Щойно дітлахи опиняються в будинку Олафі, замість того, щоби опікуватися бідолахами, він намагається позбутися їх і відібрати їхній спадок…
    Задля цього Олаф вдається до різноманітних хитрощів, вибудовує підступні плани та залишає вишукані пастки. Та, як виявляється, трійко дітей не така вже й легка здобич навіть для такого лихого та розумного злочинця.

 «Будинок дивних дітей»

     На екранізацію бестселера американського сценариста Ренсома Ріггза чекали довго й не даремно – Тім Бертон виправдав очікування більшості шанувальників містичної історії про притулок Міс Перегрин і створив яскраву стрічку, наповнену красивими спецефектами, видовищами й фантастичною атмосферою.
В основі сюжету фільму Бертона – історія про Джейкоба, який виріс на розповідях свого дідуся Абрахама про таємничий будинок, до якого, ховаючись від безжальних потвор, тікали наділені надзвичайними можливостями дітлахи.

     Дівчина, яка розпалює вогонь з маленької іскри, хлопець-невидимка і хлопчик-вулик, дівчина, яка здіймається в повітря щойно знімає металеве взуття… – усі вони видавалися Джейкобу цілком справжнім, доки дорослі не запевнили його в тому, що всі дідусеві історії вигадані. Мовляв, насправді фантастичні потвори були звичайними нацистами, а незвичайні діти, що ховалися разом із дідусем у сиротинці, – євреями… Однак після загадкової смерті дідуся фантастичне знову стає реальним. Щоби переконатися в цьому, Джейкоб вирушає на острів, де він не тільки знаходить притулок, але й опиняється у минулому та зустрічається із героями дідусевих розповідей — “дивними” дітьми й таємничою Міс Сапсан.

    У цій короткій добірці ми, звісно, не згадали чимало вартісних фільмів та мультфільмів. Зокрема й словом не обмовилися про хоббітів, Нарнію, Алісу, Тінтіна, Олівера Твіста, Різдвяну історію… але ви й самі про них знаєте, еге ж?

Отож приємного вам перегляду!

Джерело: bokmal.com.ua