Василь Симоненко – витязь молодої української поезії!
Гордість України! Василь Андрійович Симоненко (08.01.1935-14.12.1963) – український поет і журналіст, діяч українського руху опору.
В. Симоненко став знаковою постаттю другої половини ХХ ст. як в розрізі мистецькому, літературному, так й у контексті суспільному, оскільки його поезія перейнята таким потужним громадянським пафосом, що його могли почути не тільки друзі та вороги, а й пересічні українці.
Народився на Черкащині в сім’ї колгоспників. Закiнчив школу iз золотою медаллю, факультет журналiстики Киïвського унiверситету iм. Т. Шевченка. Працював у редакціях газет “Черкаська правда”, “Молодь Черкащини”, був власним кореспондентом “Робітничої газети”.
У 1960 р. в Києві був заснований Клуб творчої молоді. Разом з А. Горською, І. Драчем, Л. Костенко, І. Світличним, Є. Сверстюком, В. Стусом, М. Вінграновським, М. Брайчевським Василь Симоненко їздив Україною, брав участь у літературних вечорах і творчих дискусіях, виступав перед робітничою та сільською молоддю, прагнучи пробудити в душах ровесників національну самосвідомість і жагу до національного відродження. Симоненко прилучився до комісії, котра мала перевірити чутки про масові розстріли в енкаведистських катівнях і відшукати місце таємних поховань жертв сталінського терору. Разом з А. Горською вони обходили десятки прикиївських сіл, опитали сотні тамтешніх жителів, виявили урочища, де, за свідченням селян, більшовицькі кати ховали сліди своїх мерзенних злочинів. Саме за участю Симоненка на основі незаперечних речових доказів для людства були відкриті таємні братські могили жертв сталінізму на Лук’янівському і Васильківському кладовищах, у хащах Биківнянського лісу. За участю В. Симоненка був написаний і відправлений до Київської міськради Меморандум із вимогою оприлюднити ці місця печалі й перетворити їх у національні Меморіали.
У 1962 р. В. Симоненко став членом СПУ.
14 грудня 1963 р., після побиття, поет помер у черкаськiй лiкарнi.
Творчий доробок письменника – збірки віршів «Тиша і грім», «Зелене тяжіння», «Берег чекань», «Поезії», збірки новел «Вино з троянд», оповідань, казки «Подорож у країну Навпаки». Протягом 15 рокiв видання творiв В. Симоненка забороняли. З неймовірними труднощами Василевим друзям доводилося “пробивати” у світ кожну його книжку: “Земне тяжіння” (1964), збірку новел “Вино з троянд” (1965), “Поезії” (1966), “Избранная лирика” (1968), “Лебеді материнства” (1981), том вибраних поезій (1985).
Василя Симоненка називали “витязем молодої української поезії”. Писати вірші він почав ще в студентські роки, та перша збірка Симоненка «Тиша і грім», вийшла 1962 р. Провiдною темою його поезій була любов до рiдноï землi, вiдповiдальнiсть за ïï долю. Головна просвітницька настанова поета: розбудити в своїх сучасниках почуття національної гідності, запалити їх прагненням національного відродження.
Самвидавні поезії В. Симоненка поклали початок українському рухові опору 1960-1970-х рр. Тематично вони становили сатиру на радянський лад («Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд», «Балада про зайшлого чоловіка»), зображення важкого життя радянських людей, особливо селянства («Дума про щастя», «Одинока матір»), викриття жорстокостей радянської деспотії («Брама», «Гранітні обеліски, як медузи …»), затаврування російського великодержавного шовінізму («Курдському братові») тощо. Окремий значний цикл становлять твори, в яких поет висловлює любов до своєї батьківщини України («Задивляюсь у твої зіниці», «Є тисячі доріг», «Український лев», «Лебеді материнства», «Україні» та ін.).
На згадку про коротке життя поета залишилися п’ять його заповідей :
знати рідну мову (говорити українською мовою, а не «на українській мові»);
стати освіченою людиною;не бути байдужим до людей;працювати до сьомого поту; мати те, що від бога, – талант.
На вшанування сподвижницької праці В .Симоненка у 2012 р. засновано Всеукраїнську літературну премію імені Василя Симоненка, у 2013 р. – журналістську премію імені Василя Симоненка. В мережі існує проєкт “Василь Симоненко” https://vasylsymonenko.org/, який намагається зібрати все, що дотичне до життя і діяльності поета. Більше інформації можна знайти на сайті http://heroes.profi-forex.org/ua/simonenko-vasilij-andreevich
Фондом “Справедлива країна” та Національною Радіокомпанією України у 2008 р. були видані аудіозаписи з голосом В.Симоненка.
У Черкасах існує Літературно-меморіальний музей Василя Симоненка. #ВасильСимоненко