Готовність до школи

Вступ до школи — переломний мо­мент у житті дитини. Він пов’язаний з но­вим типом стосунків з оточенням (ровесни­ками й дорослими), новим видом основної діяльності (навчальної, а не ігрової). У житті дитини змінюється все: обов’язки, оточен­ня, режим. Це «кризовий період» у житті ди­тини, і ця «криза» виявляється у тому, що свої ігрові потреби дитина має задовольняти на­вчальними способами. Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по-різно­му — від 2 тижнів до 2—3 місяців (залежно від рівня їх готовності до школи, психофізіо­логічних особливостей та стану здоров’я). Вирішальну роль тут відіграє сформований у дошкільному віці рівень готовності до шко­ли, або «шкільної зрілості».

Шкільна зрілість виявляється у:

1) морфогенетичній готовності, що передбачає фізіологічну зрілість (стан здо­ров’я) та рівень фізичного розвитку (розви­ток дрібної моторики руки і зорово-рухової координації, а саме:

• фізичні показники довжини тіла, маси тіла;
• особливості розвитку на етапі до­шкільного дитинства, що обтяжили розви­ток дитини: важкі пологи, травми, тривалі захворювання;
• темп розвитку в дошкільному ди­тинстві (чи вчасно дитина почала ходити, говорити);
• стан соматичного здоров’я дитини: характер відхилень у системах і функціях організму, хворобливість; скільки разів у минулому році хворіла дитина, скільки днів;

2) інтелектуальній готовності дити­ни до школи, що передбачає володіння ди­тиною певною кількістю знань про явища навколишнього середовища, уміння по­рівнювати, класифікувати та узагальнюва­ти ці знання, а також певний рівень роз­витку пізнавальних здібностей у дитини (мислення, пам’яті, сприймання, уяви, ува­ги);

3) комунікативній готовності, що передбачає володіння навичками взаємодії з дорослими, однолітками, а саме: знання моральних норм та правил поведінки (вміння слухати, не перебиваючи, вміння вибачати! вибачатися, співчувати, врахо­вувати настрій та бажання інших людей тощо);

4) емоційно-вольовій готовності, що передбачає вміння:

• робити не лише те, що подобається, а й те, що необхідно зробити (довільність по­ведінки);
• поставити мету, виявити певні зусил­ля у випадку подолання перешкод, оціню­вати результати своєї діяльності.
• розуміти й адекватно виражати свої емоції;
• свідомо підкорятися загальним пра­вилам та вимогам;
• уважно слухати й виконувати само­стійно найпростіші усні вказівки доросло­го;
• самостійно діяти за зразком (точно відтворювати, діяти за аналогією);

5) мотиваційній готовності, що пе­редбачає чітко сформовану позицію школя­ра, коли дитина:

• має належне уявлення про школу;
• позитивно ставиться до шкільних за­нять, загальноприйнятих норм дисципліни.